У московському аеропорті “Домодєдово” стався казус. Вже під час вирулювання літака в одного з пасажирів нібито вибухнув павербанк. Усіх людей довелося евакуювати.У Москві екіпаж літака Москва–Калінінград евакуював пасажирів через загоряння на борту.
Про це повідомляють російські пропагандистські ЗМІ. Зазначається, що в салоні літака вибухнув павербанк одного з пасажирів.Усіх людей евакуювали надувним трапом назад до аеропорту “Домодєдово”.Евакуйованих відвезли до зони вильоту та урочисто нагородили пляшкою води. Постраждалих немає. Эвакуация из салоне самолёта Москва –
Калининград “Уральских авиалиний”. Предварительно, у одного из пассажиров взорвался пауэрбанк. Всех спустили на землю по надувному трапу и отправили обратно в “Домодедово”. В зоне вылета торжественно наградили бутылкой воды. Пострадавших нет. Домодєдово — місто в Російській Федерації на півдні Московської області, в 37 км від центру Москви. Утворює адміністративно-територіальну одиницю (місто обласного підпорядкування з адміністративною територією) та однойменне муніципальне утворення міський округ Домодєдово. Населення міста становить 152 404 чол. (2021), а округи — 217328 [3] чол. (2021). Домодєдово поділено на 8 мікрорайонів та на сільські адміністративні округи:
Авіаційний, Барибіне, Білі Стовпи, Вострякове, Західний, Північний, Центральний та Південний. Основними пам’ятками міста є пам’ятник Леніну, парк Ялинки, Обеліск Слави, Домодєдівський історико-мистецький музей, Собор усіх Святих у землі Російської, що просіяли, Храм Різдва Христового, Храм Благовірних Князів Петра та Февронії Муромських, садиба Костянтиново та Державний фонд кінофільмів. У 2012 році Домодєдово, за даними рейтингу компанії НСКА, став другим за привабливістю містом Московської області для інвестицій у новобудови [4]. Місто розташоване на Москворецько-Окській рівнині, в центрі Східно-Європейської рівнини, на південний схід від столиці, за 37 км від центру Москви і за 16 км від МКАД на автодорозі Москва — Кашира і залізничної лінії Москва — Павелець, поблизу федеральної автодороги -4 «Дон».
Займає площу 159,27 км2. Більшість міста розташована на захід від залізничної магістралі. Місто простяглося з півночі на південь уздовж залізниці на 26 кілометрів. Клімат помірно континентальний з тривалою та морозною, але з відлигами, взимку, та відносно коротким, але теплим та вологим літом. Часте проходження циклонів з Атлантики і іноді Середземномор’я зумовлює збільшення хмарності. Середньо-січнева температура становить близько -10,5 °C, середньо-липнева — +17,5 °C. Середня тривалість безморозного періоду – близько 130 днів. Максимальна офіційно зареєстрована температура повітря на метеостанції аеропорту Домодєдово досягла позначки +39.0 °C (29 липня та 2 серпня 2010 року) Ґрунти – алювіальні, сірі лісові. В основній рисі міста лежать яри: Нікітський (між Ушмарським лісом і КП Нікітські Поляни), Скнилів яр (між вулицею Текстильників та вулицею Кірова), Булацький яр (проходить від міського цвинтаря до Комсомольського проїзду) Водні ресурси практично відсутні. Основні річки — Рожайка, Сіверка, Пахра. Название городу дало близлежащее село Домодедово, впервые упоминаемое около 1401 года в духовной грамоте Владимира Андреевича Храброго, князя Серпуховского и Боровского[5].
Современный город расположен на старинной дороге — Каширском тракте, который многие века связывал Москву с Каширой и многими другими южными городами. В XVII веке в черте г. Домодедово было две деревни — Назарьево и Скнилово. Точная дата их исчезновения неизвестна. От деревни Скнилово остался овраг с названием Скниловский (он находится между ул. Текстильщиков и ул. Мичурина)[6]. В 1781 году, во время административных реформ Екатерины II был образован город Никитск (на месте села Колычёва), уезд Московской губернии. В его черту вошли деревни Домодедово, Никитское, Битягово, Заборье, то есть часть территории сегодняшнего Домодедовского района и, непосредственно, территория города. В 1797 г. Никитский уезд был ликвидирован, а его большая часть отошла к Подольскому уезду. В 1812 году через территорию будущего города в сторону Подольска отступали французские войска, преследуемые русской армией (это событие отражено в названии улицы Кутузовский проезд). В 1825 году владелец усадьбы Константиново статский советник И. Ф. Похвиснев основал бумагопрядильную фабрику. Возле фабрики был образован небольшой рабочий посёлок с фельдшерской приёмной и школой.
